
Ей, чуваки, слушайте, я тут расскажу историю про то, как я купил кодеин и встретил новый год в лютом отрыве. Предупреждаю, это реальный рассказ про мою жизнь, но не советую никому повторять моих ошибок.
Вот так начался мой новый год в прошлом году. Я был на закладках уже некоторое время, и чувствовал, что нужно что-то новое, что-то сильнее. У меня были свои связи, и я решил спросить друга, не знает ли он, где можно достать что-то интересное. Друг рассказал мне про барбы, и я решил, что это то, что мне нужно.
Но достать барб оказалось непросто. Я попробовал несколько разных дилеров, но все они были какие-то душнилы, которые пытались мне втюхать подделку. Я уже начал отчаяваться, но тогда мне подсказали про одного парня, который мог помочь. Я связался с ним и узнал, что у него есть марка с ЛСД и сразу же сделал заказ.
Настал долгожданный день встречи с дилером. Я был на нервах, но волнение смешивалось с адреналином. Я проверил деньги, подошел к указанному месту и ждал. Наконец, я увидел его - высокий парень, с темными волосами и странными татуировками. Он кинул мне пакет с ЛСД и ушел так быстро, что я не успел даже поблагодарить его.
Когда я вернулся домой, мое сердце билось быстрее, чем когда-либо. Я знал, что это будет незабываемая ночь. Разложив всю свою "кухню", я приготовился к поездке. Я взял маленькую дозу марки и накатил ее на язык. Мои руки начали дрожать, и я почувствовал, как мир вокруг меня меняется.
Через некоторое время я почувствовал, что эффект начинает проявляться. Я увидел яркие цвета, все вокруг начало казаться искаженным и прекрасным одновременно. Я сделал еще несколько закладок, чтобы усилить эффект. Мой мозг был полон мыслей и идей, я чувствовал себя бессмертным.
Я включил музыку и начал двигаться в такт. Мне показалось, что музыка захватывает меня, словно я становлюсь ее частью. Я вливался в ритм, словно плавал в океане звуков. Мое тело двигалось с невероятной энергией, и я чувствовал, что могу продержаться в таком состоянии бесконечно долго.
Но время шло быстро, и настало время открыть бутылку спидов. Я знал, что это опасно, но я был готов рискнуть ради новых ощущений. Спиды дали мне силу, чтобы продолжать двигаться, но они также подействовали на мой мозг. Мои мысли начали бежать насквозь, и я не мог сосредоточиться ни на чем. Все вокруг меня казалось сумбурным и неразборчивым.
Внезапно все стало тормозить, и я почувствовал, что меня сдувает с ног. Я упал на пол, и мне показалось, что мир вокруг меня рушится. Я пытался встать, но мои ноги не слушались меня. Мое сердце бешено колотилось, и я был уверен, что умру. Я ощущал страх и паранойю, которые заставляли меня думать, что я окончательно сломался.
Но через несколько часов все это прошло. Я лежал на полу, пытаясь прийти в себя. Вокруг меня была полная разруха, и я понял, что я находился в районе, куда никогда не следовало соваться. Я пообещал себе больше не брать наркотики и больше не рисковать своей жизнью.
В итоге, это был самый сумасшедший новый год в моей жизни. Я сделал много ошибок и нарвался на неприятности.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Трип репорт
Курилка